Новини

ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ПЕТРОВИЧА КОШЛАТОГО

 

Дев’ятого травня, після тяжкої хвороби, перестало битися серце Володимира Петровича Кошлатого – колишнього директора Путивльського краєзнавчого музею, людини, безмежно закоханої в свою справу.

Народився В.П. Кошлатий 2 січня 1939 року у звичайній селянській родині в селі Василівка Тростянецького району на Сумщині. У 1956 році закінчив середню школу в селі Великий Бобрик Краснопільського району і разом з однолітками поїхав на велике будівництво в Казахстан. Після повернення до рідного краю працював за різними робітничими спеціальностями в місті Суми. Вищу освіту здобув на історичному факультеті (кафедра стародавньої історії та археології) Харківського університету (нині імені В.Н. Каразіна).

З липня 1970 року В.П. Кошлатий почав працювати в Сумському краєзнавчому музеї науковим співробітником. Однак уже в грудні того ж року призначений завідувачем Путивльського краєзнавчого музею – філії Сумського краєзнавчого музею, де працював шістнадцять років.

За роки його керівництва музеєм робота закладу зазнала кардинальних змін. У 1971 році музей переїхав до нового приміщення – колишнього особняка поміщика Черепова, де розміщується і нині. В.П. Кошлатим запроваджено чіткий контроль за надходженням та обліком музейних цінностей, проведено інвентаризацію фондової колекції. Значну увагу він приділяв підвищенню професійного рівня наукових співробітників. Двічі оновлювалася експозиція (1971, 1977). Вагомим був внесок В.П. Кошлатого у підготовку відзначення 1000-річчя Путивля. У 1979-1981 роках директор сприяв організації та проведенню в Путивлі грунтовних археологічних досліджень під керівництвом відомого українського археолога О.В. Сухобокова. Володимир Петрович Кошлатий – один із ініціаторів створення в Путивлі (1986) Державного історико-культурного заповідника.

Однак так склалося життя, що йому довелося залишити Путивль.

У 1988-2012 роках працював в Національному заповіднику «Хортиця» у Запоріжжі завідувачем етнографічного комплексу «Запорізька Січ». Брав участь у багатьох українських та міжнародних конференціях з питань запорізького козацтва.

Володимир Петрович автор історико-літературних видань: «Остання битва Івана Сірка» (2007), «Похід Петра Сагайдачного на Москву в 1618 році» (2008), «Н. Махно у роки громадянської війни в Україні 1918-1921 рр.» (2015), «Кохання під небом чужим» (2019). Колеги поважали керівника за ерудицію, високу працездатність, відданість музейній справі, наукову сумлінність. Любили та цінували за порядність, доброту, почуття гумору, скромність, готовність будь-якої хвилини прийти на допомогу. Останні роки життя Володимира Петровича пройшли в с. Набережне Боромлянської громади на Сумщині. Однак ніколи не забував Путивль, де пройшли його найкращі роки. А в 2019 році він був Почесним гостем на святкуванні 100-річчя Путивльського краєзнавчого музею. Світла память про Володимира Петровича Кошлатого залишиться у серцях людей, яким пощастило його знати та працювати з ним.

Пухом земля та Царство Небесне…

 

Слава Україні!

«Давній Путивль» у Вашингтоні, США

 

Монографія Олега Сухобокова та Світлани Юренко "Давній Путивль" (Суми, 2019) тепер є і у Бібліотеці Конгресу США, одній з найдавніших та найбільших книгозбірень світу, де міститься найбільша в світі колекція україніки.

На фото книгу "Давній Путивль" біля входу до бібліотеки тримає в руках Юрій Добчанський, старший упорядник каталогів відділення слов'янських та германських мов Бібліотеки Конгресу США.

 

Свіжий номер газети «Місто Ярославни»

 

(Для перегляду - клацніть на зображенні)


Нещодавно вийшов з друку 4-й (жовтень-грудень) номер газети «Місто Ярославни» за 2021 р. – Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі».

На сторінках періодичного видання опубліковано історико-краєзнавчі матеріали, що не залишать читачів байдужими до пізнання історії Путивльського краю. Серед них – привабливе дослідження «Димитрій Ростовський і наш край», присвячене 370-річчю від дня народження Димитрія Ростовського (в миру – Данило Савич Туптало (1651-1709) – видатному українському церковному і культурному діячу, письменнику  і культурному просвітителю. Автор статті Сергій Володимирович Тупик – директор Державного історико-культурного заповідника в м. Путивлі.

Із року в рік на сторінках  газети виходять матеріали під рубрикою «З історії одного експоната». Тому читачі можуть з зацікавленістю ознайомитися з інформацією про музичну скриньку європейського виробництва ХІХ– початку ХХ століть – унікальний експонат Путивльського краєзнавчого музею, досліджений науковою співробітницею заповідника Ольгою Тертичною.

Стаття «Освітнє краєзнавство Валентина Сивопляса», підготовлена Світланою Подшивайловою, завідувачкою сектора Монументу «Дзвін Скорботи» в с. Нова Слобода, – це захоплюючи сторінки  про сорокарічний  шлях, яким пройшов музей історії села Нова Слобода, разом із його засновником, колишнім учителем історії Новослобідської середньої школи  (нині - Новослобідської ОТГ Конотопського району Сумської області) Валентином Федоровичем Сивоплясом.  Він не тільки навчав школярів, але й відкривав нові таланти, горів незгасаючим світлом позитиву.

Публікація «Природа Спадщанського лісу», автор якої Сергій Панченко, начальник наукового відділу Національного природного парку «Гетьманський», доктор біологічних наук, –  це нарис про природні багатства  лісового масиву Спадщанського лісу, занесені до Червоної книги України.  Ліс простягнувся з півночі на південь майже на 10 і з заходу на схід – на 4-5 км від Путивля. Природний та тваринний світ його типовий до Лісостепу Сумщини. Нині Спадщанський ліс це не тільки унікальний природний об’єкт, а й меморіальний та музейний комплекс.

Газета розповсюджується безкоштовно. Зацікавлені історичним минулим Сумщини та України можуть отримати цей номер газети в Путивльському краєзнавчому музеї.

Page 4 of 89

Вы находитесь: