Дев’ятого травня, після тяжкої хвороби, перестало битися серце Володимира Петровича Кошлатого – колишнього директора Путивльського краєзнавчого музею, людини, безмежно закоханої в свою справу.
Народився В.П. Кошлатий 2 січня 1939 року у звичайній селянській родині в селі Василівка Тростянецького району на Сумщині. У 1956 році закінчив середню школу в селі Великий Бобрик Краснопільського району і разом з однолітками поїхав на велике будівництво в Казахстан. Після повернення до рідного краю працював за різними робітничими спеціальностями в місті Суми. Вищу освіту здобув на історичному факультеті (кафедра стародавньої історії та археології) Харківського університету (нині імені В.Н. Каразіна).
З липня 1970 року В.П. Кошлатий почав працювати в Сумському краєзнавчому музеї науковим співробітником. Однак уже в грудні того ж року призначений завідувачем Путивльського краєзнавчого музею – філії Сумського краєзнавчого музею, де працював шістнадцять років.
За роки його керівництва музеєм робота закладу зазнала кардинальних змін. У 1971 році музей переїхав до нового приміщення – колишнього особняка поміщика Черепова, де розміщується і нині. В.П. Кошлатим запроваджено чіткий контроль за надходженням та обліком музейних цінностей, проведено інвентаризацію фондової колекції. Значну увагу він приділяв підвищенню професійного рівня наукових співробітників. Двічі оновлювалася експозиція (1971, 1977). Вагомим був внесок В.П. Кошлатого у підготовку відзначення 1000-річчя Путивля. У 1979-1981 роках директор сприяв організації та проведенню в Путивлі грунтовних археологічних досліджень під керівництвом відомого українського археолога О.В. Сухобокова. Володимир Петрович Кошлатий – один із ініціаторів створення в Путивлі (1986) Державного історико-культурного заповідника.
Однак так склалося життя, що йому довелося залишити Путивль.
У 1988-2012 роках працював в Національному заповіднику «Хортиця» у Запоріжжі завідувачем етнографічного комплексу «Запорізька Січ». Брав участь у багатьох українських та міжнародних конференціях з питань запорізького козацтва.
Володимир Петрович – автор історико-літературних видань: «Остання битва Івана Сірка» (2007), «Похід Петра Сагайдачного на Москву в 1618 році» (2008), «Н. Махно у роки громадянської війни в Україні 1918-1921 рр.» (2015), «Кохання під небом чужим» (2019). Колеги поважали керівника за ерудицію, високу працездатність, відданість музейній справі, наукову сумлінність. Любили та цінували за порядність, доброту, почуття гумору, скромність, готовність будь-якої хвилини прийти на допомогу. Останні роки життя Володимира Петровича пройшли в с. Набережне Боромлянської громади на Сумщині. Однак ніколи не забував Путивль, де пройшли його найкращі роки. А в 2019 році він був Почесним гостем на святкуванні 100-річчя Путивльського краєзнавчого музею. Світла пам’ять про Володимира Петровича Кошлатого залишиться у серцях людей, яким пощастило його знати та працювати з ним.
Пухом земля та Царство Небесне…
