Новини

СІЯЧ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ (До 80-річчя від дня народження В.І. Лопати)

 

Двадцять восьмого квітня народному художникові України Василю Івановичу виповнюється 80 років від дня народження. Народився В.І. Лопата в селі Нова БасаньБобровицького району Чернігівської області. Навчався в Київському художньому училищі, а потім у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури). Творче становлення пройшов у видатних педагогів-митців, професорів В.І. Касіяна та М. Г. Дерегуса.

Творчість Василя Лопати (понад 700 творів) це художнє осмислення української історії, буття та великих діянь народу. Талант художника проявився при ілюструванні української поезії, прози, драматургії, фольклору. Митець успішно працює в жанрі графіки і живопису. Він також автор ескізів банкнот української гривні та обкладинок паспортів громадянина України – загального та дипломатичного (1991-1993). Серія ліногравюр «Слово о полку Ігоревім», якою художник захопився на початку 1980-х років, стала вагомою віхою в його творчості. На прохання Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі в 1996 році Василь Іванович зробив нашому закладу безцінний дарунок одинадцять аркушів чудових кольорових ліногравюр, форматом 31х43 см. Крім того, Василь Іванович також подарував заповіднику п’ять гравюр за мотивами творів Т.Г. Шевченка. Графічні твори митця до пам’ятки давньоукраїнської літератури своєрідний графічний переклад або «Слово о полку Ігоревім» у малюнках. Василь Іванович вдало поєднав сюжет із символіко-метафоричним рядом поеми. Система образів і міфологічність якомога краще відтворюють дух поеми, вражають своєю монументальністю та значущістю. Однак, хочеться підкреслити, що зовсім не розмір сприяє тому, а саме високо майстерне поєднання митцем художніх задумів і засобів вираження. Василь Іванович Лопата був учасником різних конкурсів і виставок у багатьох містах колишнього СРСР, мав персональні виставки в Канаді, Японії, Індії, Франції, Англії, Італії, США. Його твори знаходяться в багатьох музеях України і світу.

З 1994 року митець живе в місті Сан-Франциско штату Каліфорнія (США). Працює над створенням нових творів. Не забуває він і про рідну Батьківщину, часто приїжджаючи до Києва в гості. А далека Америка «підштовхнула» художника до письменства. З 2006 року Василь Іванович член Національної спілки письменників України. У 2007 році він став лауреатом Літературної премії імені Олеся Гончара, а в 2008 – лауреатом Літературно-художньої премії імені Лесі Українки. З нагоди ювілейної дати Василя Івановича, колектив заповідника бажає йому міцного здоров’я, Божого благословення, творчої наснаги. І хочеться, щоб цей рік подарував великому Майстрові безліч можливостей, щасливих випадків і добрих миттєвостей.

Read more...

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

 

Таким далеким здається нам сьогодні той трагічний квітень 1986року. Зараз, через 35 років, ми згадуємо ліквідаторів – тих, хто своєю самовідданістю, ризикуючи життям зберіг мільйони людських життів. Розповідають про них скупі цифри, але за кожною цифрою – люди та їх долі.

В бібліотеці Державного історико-культурного заповідника знаходиться книга «731 спецбатальйон», де зібрані спогади бійців «батальйону смерті». Окремий батальйон спеціального захисту був сформований відповідно директиві Генштабу від 28.04.1986 року з воїнів запасу. Вони виконали найбільш небезпечну і важку роботу – заглушили четвертий реактор та знизили рівень радіації. За сім перших найтяжчих місяців після вибуху було прибрано тони радіоактивного сміття і ґрунту, дезактивовано гектари території всередині та навкруги реакторів, знижено радіоактивний фон в десятки і сотні разів. Завдяки цьому відселення обмежилося 30-километровою зоною. Поставлене завдання особовий склад батальйону виконав, але на жаль ціною свого здоров’я, а потім і життя.

Автор книги Гудов Володимир Анатолійович – уродженець села Мачулищі Путивльського району, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі в/ч 32207 (тоді це був засекречений 731 окремий батальйон спеціального захисту).

 

Новий номер газети "Місто Ярославни"

 

Нещодавно вийшов з друку №1 (59) газети «Місто Ярославни» (січень-березень 2021 р.) - видання Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі».

На 1-й та 2-й сторінках видання під рубрикою «Сторінки минулого» представлено цікаве дослідження Євгена Осадчого, кандидата історичних наук із м. Суми «Порохова майстерня кінця ХVІ-ХVІІ століть на території Путивльської фортеці».

Інші сторінки газетного номеру ознайомлять читачів з не менш цікавими історичними матеріалами. Перш за все, - з творчістю видатного художника-графіка Миколи Михайловича Бондаренка, заслуженого діяча мистецтв України, відомого не тільки на Сумщині, а й далеко за її межами. Митець створив альбом чудових ліноритів, присвячених добре відомому твору «Лісова пісня» видатної поетеси Лесі Українки, якій нині виповнилося 150 років від дня народження.

Стаття Тетяни Свірідкіної – наукового співробітника Музею горюнської культури в с. Нова Слобода «Трисілля, Зуйовка, Гарянівка, Тараскова яруга» - це не тільки екскурс в історію Сумщини, а й цікава розповідь про село Линове, яке є одним зі старовинних населених пунктів Путивльського краю. А невелика стаття «Якірці – старовинна зброя проти кінноти», автор якої Павло Провоторов, старший науковий співробітник Путивльського краєзнавчого музею, нагадає про далеке минуле, про класичний варіант первинної зброї, що пройшла довгий шлях із далекої глибини століть й до нашого часу.

 

 

12 квітня – День космонавтики

 

В музеї «Парк радянського періоду» у Спадщанському лісі встановлено погруддя Юрія Гагаріна. Слід зазначити, що не всі особи, пам’ятники яким встановлені тут, потрапили під дію законів про декомунізацію. Проте перший космонавт Землі, безумовно, є одним з символів радянської епохи, характерної не тільки трагічними подіями, але й видатними досягненнями в освоєнні космосу, до яких, значною мірою, долучилися й українці.

Політ Юрія Гагаріна здійснювався під керівництвом видатного вченого-конструктора, автора практично всіх радянських космічних розробок – українця Сергія Корольова, уродженця Житомира.

Чимало науковців, які значною мірою вплинули на розвиток вивчення космосу, мають українське коріння. Саме їхні ідеї та дослідження зіграли величезну роль у подальшому розвитку космонавтики. Нащадок українських козаків уродженець Полтавщини Олександр Засядько став винахідником першої в світі бойової ракети. Хоча ракета була запропонована для використання з бойовою метою, але його внесок був неймовірно важливий для подальшого розвитку космонавтики. Нащадок родини гетьмана Северина Наливайка з Волині Костянтин Ціолковський першим науково обґрунтував гіпотезу міжпланетних подорожей. Юрій Кондратюк – український радянський вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на Місяць

Своїми успіхами в дослідженні космосу великою мірою завдячуємо академіку Володимирові Глушку. На його двигунах працювали кораблі «Восток», ракети-носії «Протон», багаторазові ракетно-космічні комплекси «Буран», «Енегрія». Засновник рідинного ракетного двигунобудування народився в Одесі.

Наша країна й досі лишається однієї з небагатьох держав, здатних виводити на орбіту космічні апарати. Українські компанії беруть участь у міжнародних проектах, зокрема й проектах Ілона Маска, який визнав, що Україна зіграла провідну роль у становленні радянської космічної галузі.

 

Page 1 of 81

  • «
  •  Start 
  •  Prev 
  •  1 
  •  2 
  •  3 
  •  4 
  •  5 
  •  6 
  •  7 
  •  8 
  •  9 
  •  10 
  •  Next 
  •  End 
  • »
Вы находитесь: