Новини

Переселення московитів на путивльські землі у XVI – XVII ст.

 

У 1503 році, згідно з договором укладеним між Великим князівством Литовським і Московською державою, Путивль перейшов під владу Москви. Після включення до складу Московії Путивльську землю почали заселяти етнічними росіянами – служивими людьми, донськими козаками та селянами, з внутрішніх районів країни. Метою переселення було створення на захопленій території опори для нової влади. Поселенців наділяли землями, бортними угіддями, які раніше належали сіврюкам корінному народу Сіверщини.

У самих сіврюків такий розвиток подій викликав активний спротив, першим проявом якого стала еміграція чи не більшості місцевого боярства до Великого князівства Литовського. Ті хто залишився зазнавали утисків з боку московської влади. Зокрема з сіврюків лише незначна частина потрапила до складу служивого стану, більшість же зарахували до категорії державних селян і почали їх закріпачувати. Тому й не дивно, що під час вторгнення на початку XVII ст. до Московії військ Лжедмитрія І, сіврюки проявили своєрідний «сепаратизм», приєднавшись до них. Потім вони взяли активну участь в повстанні Болотникова 1606 –1607 рр. і мало не захопили Москву.

Після поразки повстання московська влада розгорнула репресії проти волелюбних сіврюків. Каральна операція, яка охопила майже весь повіт, призвела до розгрому деяких волостей. Опір сіврюків було зламано. З цього часу переселення вихідців з Московії стало масовим. Таким чином Путивль намагалися перетворити у «исконно русский город», який до початку XVI ст ні політично, ні етнічно не був російським. Пізніше такий метод російська влада застосовувала багато разів і в багатьох землях та країнах у процесі їх захоплення.

Євген МАЛИК – завідувач відділу пам’яткоохоронної роботи та археології ДІКЗ у м. Путивлі

 

ПЕТРО ЛЕВЧЕНКО І ПУТИВЛЬ

 

Петро Олексійович Левченко (1856-1917) – видатний український живописець. Багато років свого творчого життя він повязав з Путивлем. Мальовничі краєвиди нашого міста надихали його на створення високохудожніх полотен. Картини П. Левченка, зокрема і путивльські прикрашають музейні експозиції Харкова, Києва,Львова. Одеси,Сум , а також знаходяться в приватних колекціях.

Сумський мистецтвознавець Сергій Іванович Побожій тривалий час здійснював ґрунтовне дослідження творчості художника. Зокрема, це стосується і путивльської тематики. Завдяки Сергію Івановичу та за підтримки управління культури Сумської державної адміністрації в Державному історико-культурному заповіднику у м. Путивлі було видано буклет «Петро Левченко і Путивль». У виданні представлено всі відомі роботи Петра Левченка , створені В Путивлі.

Буклет можна придбати в Путивльському краєзнавчому музеї.

Read more...

ПОДАРУНОК ШАНУВАЛЬНИКАМ ІСТОРІЇ

 

Київське видавництво «Мапа» зробило прекрасний подарунок для шанувальників історії. Щойно побачило світ друге видання «Історичного атласу України».

Нагадаємо, перше видання Атласу вийшло у 2015 році. Понад 300 історичних карт, що розміщені у ньому, висвітлюють вітчизняну історію від найдавніших часів до 2015 року. Однак історія не стоїть на місці. Вона рухається вперед. Відтак, друге видання Атласу доповнене новими картами, на яких відтворені події останніх семи років: декомунізація, президентські і парламентські вибори 2019 року, візові вимоги до громадян України в різних країнах світу, створення Православної Церкви України, новий адміністративно-територіальний устрій України.

Друге видання «Історичного атласу України», як і перше, присвячене героям Революції Гідності, що полягли за свободу і незалежність України, і нинішнім захисникам Вітчизни від російської агресії.

Автор-упорядник Атласу – Юрій Іванович Лоза, – на жаль, не дочекався його другого видання. Світла йому пам’ять.

А ми вдячні йому, вдячні видавництву «Мапа» за таке унікальне картографічне видання.

 

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ. ПОХІД ПУТИВЛЬСЬКИХ КОЗАКІВ НА ОЧАКІВ

 

У 1556 р. з Путивля вийшов загін путивльських козаків на чолі з воєводою Матвієм Ржевським. На Пслі козаки побудували човни і вирушили у Дніпро. У пониззі до путивлян приєдналися черкаські та канівські козаки під проводом отаманів Михайла Млинського та Михайла Єськовича. Разом вони спустились вниз по Дніпру до Іслам-Кермена (зараз м. Каховка), де на них уже чекали кримські татари. Козаки захопили тільки коней та худобу, й пішли на Очаків. Тут вони зруйнували турецьку фортецю, побили турків і татар та захопили багато полонених. Турки, а потім татари намагалися знищити об’єднаний загін, але марно. Козаки перемогли і повернулись у Путивль.

 

Page 1 of 87

  • «
  •  Start 
  •  Prev 
  •  1 
  •  2 
  •  3 
  •  4 
  •  5 
  •  6 
  •  7 
  •  8 
  •  9 
  •  10 
  •  Next 
  •  End 
  • »
Вы находитесь: